ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

 

Тільки та людина творча,

яка навчилася пристосовуватись

і змінюватися, усвідомила той факт,

що жодні знання не є гарантією

успіху, лише процес пошуку знань

створює його основу.

К. Роджерс

        

         Важливою складовою становлення демократичної держави є громадянське виховання молодого покоління. Результативність громадянського виховання залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної роботи стимулюють розвиток самоорганізації та самоуправління учнівської молоді.

         Насамперед йдеться не тільки про кількість здобутих учнями знань і засвоєних вмінь, а й про практичні навички щодо їх застосування в різних життєвих ситуаціях. Аналіз педагогічних дослідженьдає підстави стверджувати, що для виховання активного громадянина важливе значення має соціальний досвід, тобто набуття громадянських навичок шляхом активної участі у суспільному житті.

         Здобути відповідний досвід і уміння дозволяє учням проектна методика у компетентнісно спрямованій освіті, яка є інструментом, що створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал.

         Проектна методика на сьогодні є ефективною виховною технологією формування громадянських якостей, компетентностей, активної громадянської позиції учнівської молоді. Вона дозволяє забезпечити основну мету системи освіти – інтелектуальний і моральний розвиток особистості, формування критичного і творчого мислення, вміння працювати з інформацією .

         Метод проектів як освітня технологія є сукупністю навчально-пізнавальних прийомів, за допомогою яких учні набувають знання та навички в процесі планування та самостійного виконання певних практичних завдань  з обов’язковою презентацією результатів. Проектна технологія ґрунтується на позиціях педагогіки прагматизму, що дозволяє реалізувати принцип “навчання за допомогою діяльності”, де діяльність розглядається як творча й активна робота учня.

         Проектна діяльність є одним з ефективних методів громадянського виховання учнівської молоді. Її перевагами є те, що учні навчаються і діють у мікросоціальному середовищі, отримують практичні навички, мають можливість перевірити теоретичні надбання на практиці. Така діяльність здійснюється як у процесі навчання, так і в спеціально організованій позакласній та позашкільній роботі учнівської молоді. Це, насамперед, колективна діяльність учнів, які об’єднуються у групи і вирішують завдання відповідно до цілей та мети проекту. Досить важливо, щоб це об’єднання відбувалося за спільністю інтересів. Необхідною умовою досягнення мети проекту є добровільна участь учнів у проектній діяльності. Саме принцип добровільності, ґрунтований на мотиваційних імпульсах конкретної особистості учня, дозволить ефективно використати творчий та інтелектуальний потенціал кожного члена команди, що бере участь у реалізації проекту. Група загалом має нести відповідальність за досягнення спільних цілей, а кожен учасник відповідати за свою частину роботи. Завдання в групі виконується в такий спосіб, щоб було можливо врахувати і оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи зокрема.

         Окрім того, процес успішної реалізації проекту у позакласній виховній роботі передбачає об’єднання спільних зусиль учнів, батьків, вчителів, шкільної адміністрації, органів місцевого самоврядування, урядових структур, засобів масової інформації, спрямованих на вирішення важливих для громади проблем. У процесі проектної діяльності учні потребують компетентної допомоги від суб’єктів соціальної взаємодії, яка полягає у тому, щоб надати школярам необхідну пораду та різнобічну інформацію щодо шляхів вирішення певної проблеми, поділитись досвідом, сприяти налагодженню контактів зі спеціалістами тощо. Проте виконання основної роботи у вирішенні проблеми залишається за учнями.

         Для ефективної реалізації проектної діяльності небхідно проводити відповідну підготовку як вчителів, так і учнів. Попередня підготовка учнів відіграє важливу роль у реалізації конкретного проекту. Початковий етап роботи має на меті набуття певних знань та вмінь. Саме тому організація проектної діяльності передбачає проведення навчальних занять-тренінгів. З цією метою вчителям необхідно організувати ряд заходів: провести навчальні заняття, ділові ігри, бесіди тощо.

         Метою цих занять є формування в учнів вміння визначати проблеми, які хвилюють громаду і вирішення яких є актуальним для громади; формування навичок роботи з різними джерелами інформації; ознайомлення з типами інформаційних потоків для виокремлення важливих постачальників необхідної інформації з конкретної проблеми дослідження; розвиток уміння систематизувати, узагальнювати, класифікувати та критично осмислювати здобуту інформацію щодо обраної проблеми, створювати реферативні, оглядові та аналітичні документи, писати офіційні листи, звернення, проводити телефонні перемовини, набувати досвіду організації ділових зустрічей тощо. На підготовчому етапі учасники проекту ознайомлюються з технологією проведення опитування, анкетування та аналізом отриманих результатів, з основними правилами ділового етикету, зі структурами органів місцевої влади тощо.

         На цих заняттях учні навчаються планувати власну діяльність та прогнозувати її результати. Важливого значення у процесі проектної діяльності має підготовка учнів до презентації результатів проекту, тобто вміння виділяти найголовніше в своїй роботі, відбирати найважливіші матеріали для публічного представлення, чітко і лаконічно висловлюватись. Отже, продуктивна реалізація проекту значною мірою забезпечується попередньою підготовкою учнів, набуття ними необхідних знань і вмінь.

         Ознайомлюючись з проектною діяльністю у позакласній виховній роботі, насамперед, виділяємо основні етапи її реалізації – початковий, основний, заключний. На початковому етапі учні вибирають проблему; планують свою діяльність; прогнозують її результати; розподіляють обов’язки. Основний етап проектної діяльності передбачає: системне дослідження проблеми; збір та опрацювання інформації; співпрацю з громадськістю; вирішення проблеми. Заключним етапом є підготовка учнів до презентації проекту; аналіз роботи над проектом; підведення підсумків; представлення результатів своєї діяльності перед аудиторією; оцінка проектної діяльності.

          Під час вибору проблеми необхідно враховувати певні чинники: її актуальність для місцевої громади; перспективність вирішення проблеми; реальність і законність процесу вирішення проблеми. Етап обговорення та вибору проблеми дослідження є досить відповідальним, адже його результати впливають на подальшу реалізацію проекту. Важливо акцентувати на тому, що вибір проблеми має здійснюватись безпосередньо учнями та підримуватись більшістю учасників проекту.

         Щоб з’ясувати найактуальніші проблеми місцевої громади, учням доцільно провести соціологічні опитування серед жителів певного району, мікрорайону, конкретної громади, обговорити  актуальність проблем зі своїми батьками, рідними, знайомими.

         З метою отримання додаткової інформації з конкретної проблеми учні мають звертатись до різних джерел: інтернету, реґіональних та місцевих газет, радіо, телебачення тощо. У процесі пошуку необхідної інформації для успішної реалізації проекту школярі можуть активно залучати суб’єктів соціального впливу та взаємодії (батьків, вчителів, представників органів місцевої влади, громадських організацій, бібліотек, засобів масової інформації тощо). Це надасть змогу школярам не тільки здобути необхідні знання, але й згуртувати колектив для подальшої роботи над проектом, спрямованим на вирішення важливих для громади проблем.

         Необхідно зазначити, що критично аналізуючи зібраний матеріал, учасники робочої групи мають змогу визначити різноманітні підходи до вирішення проблеми та обрати оптимальну програму дій. Обрані заходи мають бути, насамперед, законними та узгодженими із відповідними державними структурами, уповноваженими щодо вирішення певної проблеми. Найбільш оптимальним було б вирішення проблеми, яке передбачало поєднання діяльності учнів з владними і комерційними структурами, фондами, громадськими організаціями, засобами масової інформації та ін. Окрім того, школярі можуть вдаватися до організації відповідних заходів: публікації своїх пропозицій у засобах масової інформації; виступи по радіо та телебаченню; написання листів-звернень до громади, місцевих органів законодавчої та виконавчої влади, громадських організацій, фондів тощо.

         Обов’язковою умовою участі у проектній діяльності є презентація результатів проекту перед громадськістю. Це може бути участь у конкурсі проектів у своїй школі, районі, місті, області. Презентацію проекту можна провести також перед учнівським колективом школи, громадою певного мікрорайону, державними чи іншими структурами (батьківські збори, робоча нарада представників місцевої влади, сесія народних депутатів тощо). Головним об’єктом оцінювання в проектній діяльності має бути діяльність учнів, набуті ними уміння, навички та знання.

         Необхідно враховувати, що проектна діяльність передбачає інтеграцію та безпосереднє застосування знань та вмінь, спрямованих на набуття досвіду громадянської діяльності і соціальної взаємодії, що має важливе значення для  формування активної громадянської позиції учнівської молоді. Метод проектів сприяє навчанню демократичного громадянства через залучення учнівської молоді до активної суспільної діяльності, де вони мають змогу здобути досвід прийняття рішень щодо вирішення проблем конкретної громади. Досліджуючи проблеми громади, учні вчаться розуміти складність і взаємозалежність соціальних проблем, набувають навички толерантного ставлення до поглядів і позицій інших людей.

          Отже, проектна діяльність, насамперед, дозволяє зосередитись на розвиткові особистості учня, на його здатності до самовизначення та самовдосконалення, на процесі формування у нього громадянських якостей, компетентностей та активної громадянської позиції. Проектна діяльність допоможе школярам усвідомити себе повноцінними і рівноправними членами громади, відчути свій зв’язок з суспільством, що надасть їм змогу досягнути успіху в житті та брати активну участь у вирішенні соціальних проблем своєї громади.

 

Проект створення шкільного медіа-центру,  спрямованого на формуваннягромадянської свідомості учнів


В умовах розбудови України як демократичної та правової держави, одним із головних завдань реалізації новітніх концепцій навчання та вихованняучнів є формування громадянської свідомості. Становлення громадянина починається з усвідомлення себе особистістю з певними уявленнями про сучасне суспільство, владу, уряд, політичні партії та рухи тощо, що дає можливість бути активним й освіченим членом суспільства. Нині чи не найважливішу роль для забезпечення таких знань надають засоби масової інформації.
Друковані видання і досі є найпоширенішими після телебачення. Популярність та значущість писемності, як засобу спілкування, зросла та розвинулася в різноманітні категорії. З друкованих видань ми черпаємо інформацію про події, які нас цікавлять. А це є важливим чинником формування громадянської позиції.В сучасних умовах ідеї громадянської освіти дедалі більше отримують підтримку педагогічної громадськості та учнівської молоді. Перебудови в суспільстві, утвердження демократичних цінностей потребують істотних змін світогляду, самооцінки, самоусвідомлення кожного громадянина. Провідна роль у вирішенні цих завдань належить сучасному педагогу, рівень соціальної компетентності якого (володіння знаннями суспільствознавчих галузей, закономірностей суспільного життя) є важливим чинником формування громадянськості учнів.
Метою проекту шкільного медіа-центру є формування світоглядних орієнтацій особистості, вироблення власної філософії життєдіяльності, самоідентифікації та самореалізації в економічній, соціальній, культурній, політико-правовій сфері, формування толерантності, полікультурності та гуманізму. Формування цих якостей можливе за допомогою правових, політичних, економічних, культурологічних знань і вмінь, які вони мають здобути у процесі залучення до роботи у шкільному медіа-центрі.
Небагато з нас замислюються: хто і яким чином доносить до нас інформацію про різноманітні події в країні та світі. Звісно, такою роботою займаються журналісти, та не тільки. Процес створення газети дуже клопіткий і потребує залучення багатьох фахівців, обізнаних у сфері своєї діяльності. Тому процес роботи у шкільному медіа-центрі організовується за зразком роботи видавництва.
Учні 5-11 класів об’єднуються в групи за інтересами: журналісти (по рубрикам), письменники, фотографи, художники, а також коректор, літературний редактор, відповідальний секретар та головний редактор (безпосередньо вчитель-керівник). Таким чином, усі задіяні в певній сфері журналістської діяльності. У процесі колективної праці кожна група учнів, виконуючи завдання, поставлені керівником, повинна відзвітуватися перед редакторами газети (також учнями) та головним редактором (вчителем) про виконання своєї роботи.

В рамках проектуорганізовується «Клуб журналістики», завданнями якого визначено:

  • роботу з друкованими матеріалами та періодикою, з додатковими матеріалами (словниками, спеціалізованою літературою, енциклопедіями);
  • розвиток громадянської грамотності, критичного мислення;
  • аналіз політичних виступів; написання матеріалів на політичну на суспільствознавчу тематику;
  • простежування й аналіз подій, що висвітлюються по радіо та телебаченні;
  • написання ділових листів;
  • вивчення особливостей промови та форми соціального листування;
  • використання знань з історії під час екскурсій в історичні місця;
  • розвиток навичок соціального спілкування та ін.

Серед методів роботи використовуються:

– проведення ввідного і заключного тестувань для аналізу громадянської позиції учнів;

– узагальнення знань з предметів суспільно-гуманітарного циклу (рідної мови, історії, правознавства, елементи політики, культурології);
– критика на адресу шкідливих звичок;

– вивчення національної символіки;

– історії рідного міста (району тощо);

– знайомство з відомими людьми;

– проблеми молоді;

– питання охорони здоров’я;

– організація учнівського самоврядування тощо.

Теоретична та практична частини проекту підготовлять учнів до створення власної шкільної газети. А саме: діти навчаться писати кореспонденції, нариси, біографії, робити репортажі, брати інтерв’ю, оформлювати листівки, створювати сценарії шкільних вечорів та презентації, робити професійні фото, і навіть вести справжні журналістські розслідування.

Колективна робота над проектом шкільної газети стимулює учнів до творчості, розвиває організаторські якості, аналітичне мислення, залучає до участі в громадському житті школи. У дітей, які беруть участь у створенні шкільної газети, підвищується інтерес до шкільного життя та навчання, покращуються взаємини у колективі, виявляється відповідальність до своїх обов’язків.

На заняттях медіа-центру за програмою «Журналіст-початківець» учні:

  • удосконалюють і розвивають логічне мислення;
  • писемні здібності та здатність влучно, доцільно висловлюватись;
  • підвищують грамотність;
  • набувають досвіду роботи з літературою;
  • розвивають вміння бути як хорошим слухачем, так і цікавим розповідачем;
  • освоюють комп’ютерні програми, знайомляться з медіа-технікою (фотоапаратом, диктофоном, магнітофоном);
  • здійснюють професійне самовизначення та ін.

Варто зазначити, що у процесі такої, на перший погляд, гри у журналістів, діти вирішують багато завдань, поставлених перед ними, доносять проблеми школи до всіх учнів та вчителів, розповсюджують газету не тільки у своїй школі, а й у інших закладах району, даючи підстави школам-сусідам задуматись над актуальністю шкільної газети. Окрім типографського видання можна також створити інтернет-газету, або сайт школи.

Уміння та навички, вироблені під час навчання за програмою курсу «Журналіст-початківець», стануть початковим етапом формування особистості майбутнього журналіста. Заняття проводяться у формі ввідних невеличких лекцій (5-10 хв.)з акцентом на роздатковий матеріал (роздрукована лекція вклеюється у робочий зошит). Головна увага звертається на практичну частину роботи. Практичні заняття спрямовані спонукати учнів до системної, творчої та науково-пошукової роботи у колективі, сприяють розвитку: вербального мислення; комунікативних якостей; культури мовлення та індивідуального журналістського стилю; репортерських рис (впевненість, аналітичне мислення, вміння цікаво подати інформацію, аби привернути увагу читача).Вибір методів роботи може бути різним. На деяких заняттях керівник обирає дедуктивний і індуктивний шлях, коли учні спочатку прослуховують доповідь-повідомлення про якийсь вид газетного жанру, а потім аналізують роботи гуртківців, виконані у цьому жанрі. Інші заняття, навпаки, можуть бути побудовані на основі індуктивно-дедуктивного способу. У цьому випадку проводяться практичні заняття, під час яких аналізуються відповідні газетні публікації, а потім вивчається теоретичний матеріал.
Необхідно враховувати, що при організації роботи учнів над творами в жанрі газетних публікацій важливу роль відіграє вміння писати на задану тему й підпорядковувати свої вислови певній думці, збирати й систематизувати матеріал, користуватися чернеткою, редагувати та ін.Досягненню мети сприятиме складання робочих планів, використання записників, блокнотів кореспондента та офісної техніки. В робочих зошитах, окрім лекційних матеріалів, слід записувати незнайомі слова для розкриття їх значення; цікаві фразеологічні сполучення, які можуть знадобитися для заголовків та елементів розкриття теми; свої спостереження, цікаві думки тощо.Можна запропонувати дітям зробити синтаксичні заготовки: словосполучення, які допомагають точно та яскраво виразити думку автора; речення, за допомогою яких може бути висловлена головна думка або підведені підсумки.Особливої уваги учнів потребує питання взаємодії та відповідності жанру і стилю. Для цього на заняттях варто ознайомити дітей з різними газетними жанрами, їх видами та стилями викладу матеріалів. Це інформаційні жанри (хроніка, замітка, репліка, епістолярні жанри, звіт, інтерв’ю, репортаж, нотатки), аналітичні (стаття, кореспонденція, рецензія, огляд), художньо-публіцистичні (нарис, замальовка, есе, політичний портрет), сатиричні (фейлетон, памфлет, пародія, байка, гумореска, епіграма, карикатура, шарж, анекдот). Більшість перерахованих жанрів мають свої види. В методичному аспекті важливо показати учням можливість представлення одного й того ж самого матеріалу в різних жанрах.У газеті періодично повинні з’являтися рецензії на художні твори, спектаклі, телепрограми, телефільми тощо. Досвід написання рецензій учні набувають під час занять з української мови, а потім навички закріплюються у написанні матеріалів для медіа-центру. Велике значення для формування самостійності учнів має залучення їх до роботи з довідковою літературою (енциклопедіями, словниками та ін.). Керівнику медіа-центру необхідно відпрацьовувати навички звернення до таких джерел у випадках уточнення правильного написання слів, у необхідності визначення точних дат, топографічних та особових назв, правильного наголосу, розкриття значення термінів.
Керівник гуртка знайомить учнів з основами редакторської та видавничої справи, розповідає про процес створення газети, організовує екскурсії до редакцій газет та журналів, типографії. На сторінках газети повинні бути матеріали всіх гуртківців. Згодом кращі матеріали можна подати й до районної газети.
Окрім загального профілю, члени медіа-центру можуть випускати стіннівки спеціального призначення, присвячені певним урочистим та важливим подіям навчального закладу, роботі учнівського самоврядування. Важливою ланкою в діяльності медіа-центру є проведення конкурсів, бесід, годин спілкування, свят, оглядів та ін.У процесі колективної роботи кожна група учнів, виконуючи завдання, поставлені перед нею ведучим вчителем, повинна відзвітуватися перед редакторами газети (також учнями) та головним редактором (вчителем) про виконання та результати своєї роботи. На засіданні редколегії газети розглядається зібраний матеріал, який ретельно відбирається за критеріями, визначеними тематикою газети та повинен відповідати всім нормам професійної етики журналіста. Матеріали доповнюються фото або графічними ілюстраціями, виконаними учнями закладу освіти, а потім потрапляють до коректорів, які ретельно перевіряють їх на наявність помилок. Далі черга підходить до дизайнера-макетувальника, який створює дизайн газети, за раніше визначеним редколегією газети макетом, та займається розміщенням матеріалу на сторінках. Головний редактор досконально перевіряє матеріал на наявність помилок, актуальність та значимість, затверджує макет газети.Підготовка газети вимагає залучення школярів до різноманітних форм діяльності. Вони збирають інформацію про шкільні події; пишуть статті; беруть інтерв’ю у гостей школи; спілкуються з учнями та вчителями, які також представляють цікаву інформацію для газети; радяться з директором; набирають і правлять матеріал на комп’ютері; оздоблюють власними малюнками.Учні самі обирають назву для своєї газети.

              У Горондівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів газета має назву «СуперІнфо (горондівське)».


        Тематика газети перш за все спрямована на обговорення проблем шкільного життя. Тому дітьми визначено такі основні розділи:

*   Наше навчання (про переваги та недоліки навчання, об’єктивна критика);

*  Шкільне життя (гості школи, цікаві події, відкриті уроки);

*  Дозвілля (свята, конкурси, екскурсії, сімейні подорожі);

*  Наші таланти (майстерність дітей у певних видах діяльності)
* Традиції школи (історія школи, улюблені вчителі, неординарні учні)

*  Довкілля (про природу, тварин, екологічні проблеми)

*   Гумор (анекдоти, смішні історії зі шкільного життя)

*   Літературна сторінка (творчість дітей школи, творчі зустрічі з письменниками району, села).

        На останній сторінці може бути розміщена замітка про проведені конкурси, про їх результати, зазначені імена переможців, а також інформація про наступні конкурси, що будуть організовані закладом освіти чи районним Центром дитячої та юнацької творчості.Для заохочення учнів, можна проводити облік-рейтинг за кількістю написаних матеріалів та заохочувати учнів різноманітними призами.

Важливо, яким чином діти використовують друкований матеріал. Підбір інформації до газети може бути різним у залежності від важливості досліджуваної теми. Наприклад, при вивченні роботи шкільної ради самоврядування учні можуть використовувати шкільні положення, підручники, як основний матеріал та словники, енциклопедії, як додатковий (для розуміння ключових понять). Чим ширше коло використаних у публікації джерел, тим повнішу картину події здатні відтворити учні.Діти в результаті інтеграції в медіа-простір проймаються проблемами суспільного життя та взаємовідносин у колективі, покращують комунікативні якості, грамотність, обізнаність у законах сучасного суспільства, удосконалюють компетентність у сфері діяльності груп за інтересами. Така діяльність сприяє формуванню громадянської свідомості учнів, членів шкільного медіа-центру.


         Література:

         1. Бабкіна М.І. Словник-довідник термінів з громадянського виховання. – Львів: ЗУКЦ, ПП НВФ БІАРП, 2007. – 200 с.

         2. Молодь діє: Навчально-методичний посібник з громадянської освіти / П.Вербицька, О.Войтенко та ін.; за загал. ред. В.Мисана. – Львів: НВФ: “Українські технології”, 2007. – 64 с.

         3. Полат Е.С. Метод проектов. – М., 2001.

         4. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М.Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.

        Додаток 1

Софілканич М.І. - заступник директора з виховної роботи